ljutnja

Російська мова втрачає позиції

 
На пострадянському просторі кількість російськомовних зменшується, свідчить дослідження групи Euromonitor International.

«Використання російської мови швидко зменшилося в Казахстані, де в 2016 році тільки 20,7% опитаних відповіли, що вони зазвичай говорять удома російською, в порівнянні з 33,7% в 1994 році.» «Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що центрально-азійська країна буде переводити казахський алфавіт на латиницю, стверджуючи, що перехід до російської кирилиці 1940 року був мотивований «політичними причинами».

«В Естонії і Латвії, двох з трьох колишніх радянських прибалтійських республік, у кожній з 1994 року на близько 10 процентних пунктів у пропорції до населення зменшилася кількість тих, хто володіє російською мовою в якості першої мови; в Латвії зменшення з 40,5% до 29,8%, а в Естонії з 33,3% до 23,4%.»


Російська мова втратила за останні 20 років втратила більше позицій, ніж будь-яка інша мова.


«Україна демонструє подібне зменшення кількості російськомовних з 33,9% в 1994 році до 24,4% в минулому році. Також російськомовні меншини зменшилися в Азербайджані, Литві, Туркменістані та Узбекистані.»

«У Грузії, яка воювала з Росією в 2008 році, відсоток російськомовних знизився з 6,4% населення до всього 1,1%.»

«Проте єдина країна, Білорусь, демонстративно рухалася в протилежному напрямі. У той час як 1994 року менше половини населення назвали російську мову в якості основної, минулого року таких було 71%.»

Russian language in decline as post-Soviet states reject it (Finantial Times, April 13, 2017)

Russian language in decline amid post-Soviet rejection (News Team)

Російська мова зникає з пострадянського простору (Українська правда, 14 квітня 2017)
 
evangelist

Ставлення до фемінітивів української освіченої молоді

 
За посиланням на обговорення фемінітивів у спільноті ua_etymology вийшов на цікаву фактичним матеріалом статтю А. М. Архангельської («Мовознавство», 2014, № З). Сама автор схиляється до поширення фемінитивів, через це цитата з мого запису, згаданого у статті, помилково була зарахована на користь мовних інновацій. Попри це, в першій описовій і оглядовій частини чудово зафіксовано теперішній стан дискусій, поширення фемінітивів у словниках, цікаво розглянуто варіанти новотворів, накреслено основні обґрунтування змін і проблемні моменти.

Значно цікавішою є друга частина, де наведено результати опитування:
Collapse )
 
ljutnja

Новий склад правописної комісії

 
Уперше за десять років Кабмін робить якісь порухи в бік змін чинного правопису. (Стереотипне перевидання 2015 року ще було ідентичне попередньому.)

Постановою № 416 від 17 червня 2015 р. прем’єр-міністр А. Яценюк затверджує новий склад Української національної комісії з питань правопису. Поки незрозуміло, які правила постраждають першими від реформ, але, здається, процес пішов.

Collapse )
 
evangelist

Мовний кордон

 
Лариса Масенко про потребу мовного кордону й виграшність антиліберальної мовної політики:

[...] сьогодні багато хто говорить: в країні поширені дві мови, чому ж не надати їм рівні права, а там нехай кожен сам вибирає, якою з двох мов йому говорити. Однак теза про вільний вибір мови спілкування — це фікція. Мовне середовище у нас у містах російськомовне, воно створює психологічно комфортні умови для російськомовної частини населення і дискомфортні для тих, хто зберігає вірність українській мові. Український досвід засвідчує, що поширення в одній країні двох мов, кожна з яких претендує на охоплення всіх сфер суспільного життя, не може бути гармонійним, а становить джерело постійної напруги і конфлікту.
[...]
Поширене нині гасло «єдина країна — единая страна» хибне: воно насправді фіксує двомовність на державному рівні, тобто утверджує російську як другу державну. А значить не об’єднує, а роз’єднує країну. Говорячи «единая страна», звертаючись до сходу російською, ми засвідчуємо, що українська необов’язкова, навіть для Президента, який є своєрідним символом об’єднання нації, ми зраджуємо тих українців, особливо на сході, які попри постійний тиск російськомовних середовищ зберігають вірність своїй мові.
[...] Collapse )

Портал мовної політики.

 
evangelist

Порівняльний статус мов

 
Бажаєте впливати на світ? Правильно оберіть мову!

Про нещодавно проведене дослідження статусності світових мов розповідає оглядова стаття Майкла Ерарда:
 
«Ронен [Shahar Ronen] і його співавтори з МТІ, Гарварду, Північно-Східного університету й Університету Екс-Марсель, проаналізувавши Твіттер, книжкові переклади й Вікіпедію, розв’язали проблему [визначення статусності мов] за допомогою опису трьох ґлобальних мереж. Мережа книжкових перекладів показує на схемі, скільки книг перекладено на інші мови. Скажімо, книга, що вийшла на івриті й перекладена на англійську й німецьку, буде представлена ​​у вигляді стрілок од івритського вузла до англійського та німецького. [...]

У всіх трьох мережах англійська виглядає головним вузлом і має найбільшу кількість зв’язків, повідомляють дослідники на сайті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences. Однак мережі також демонструють наявність кількох „проміжних центрів“ — таких, як французька, німецька й російська, що виконують ті ж завдання в дещо меншому масштабі. [...]

Мережі також підказують, що слід робити державам і мовним спільнотам, щоб збільшити своє міжнародне значення. „Якщо я хочу, щоб моя національна мова могла відігравати важливішу роль, я повинен вкладати кошти в переклади та заохочувати людей писати твіти національною мовою, — каже Ронен. — З другого боку, якщо я хочу, щоб наші ідеї якомога ширше поширювалися, нам знадобиться друга мова, добре зв’язана з іншими мовами“.

Для вихідців з неангломовних країн вибір англійської в якості другої або третьої виглядає цілком очевидним. А от англомовним, здається, має сенс віддати перевагу іспанській, а не китайській, принаймні, якщо вони хочуть поширювати свої ідеї в письмовому вигляді.»


Сайт дослідження Global Language Network: http://language.media.mit.edu/visualizations/books
   
evangelist

Пані студент

 
Тема однакових ґендерно-нейтральних назв професій у мовах з граматичним родом має продовження. Поки в Лейпциґу триває експеримент з «паном професоринею» в офіційних документах вишу на іншому кінці світу, в Вологодському університеті пішли традиційнішим шляхом.

У Вологодському державному університеті видали постанову, що забороняє використовувати у внутрішній і офіційній документації слово «студентка». Тепер учнів як чоловічої, так і жіночої статі називатимуть тільки студентами. «Надати студенту академічну відпустку з причини вагітності та пологів», — такі формулювання вже використовують в університетських наказах.

СеверИнформ

 
 
Кап кап капелюх

Відмінювання метро

Сьогодні в Києві зафіксував. Носій явно україномовний у варіанті суржику Києва та області.

«Коли їду на митрє».

Вочевидь, метатеза голосних під впливом російської.
evangelist

Держава і мовна норма

 
Буремні події останнього року приховали від суспільства одну дуже важливу подію в галузі державного мовного планування. Відомство Табачника минулого року втрутилося в таку мовну сферу, яку чиновники два десятиліття обережно обходили стороною.

У законі Колесніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики» серед інших з’явився такий пункт:
«Розд. I, ст. 6, п. 4. Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі. Порядок затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов'язкових довідкових посібників при використанні української мови, а також порядок офіційного видання цих довідників визначаються Кабінетом Міністрів України. Держава сприяє використанню нормативної форми української мови в засобах масової інформації, інших публічних сферах.»


Новинкою для нормування української мови стало те, що віднині офіційно затверджені словники і довідники з правопису стають нормативними, тобто і словники з довідниками тепер одержують функції, що раніше мав тільки чинний правопис.

Невдовзі було ухвалено відповідну постанову Кабміну від 22 квітня 2013 року «Про порядок затвердження...», якою функції офіційного затвердження словників і довідників покладаються на МОН, додаючи цьому міністерству контрольних функцій, а значить, корупційний важіль.

Навесні була надія, що непрацюючий у своїх найдражливіших положеннях закон буде скасований, і постанови теж стануть недійсними, але політичні мотиви змусили тимчасовий уряд його поки не чіпати. Тож досі залишається чинним і положення про нормативні словники.

Це положення відкриває чудовий обхідний шлях для зміни мовної норми. Можна не намагатися змінювати правопис, що викликало б очікуваний суспільний резонанс різних груп, а тихо пройти обхідну процедуру офіційного затвердження будь-якої кумедності в своєму авторському словнику чи довіднику, який після цього стає нормативним. І водночас зможуть функціонувати як однаково нормативні цілком протилежні за порадами видання.
 
ljutnja

Пан професориня (Herr Professorin)

 
Уже кілька днів Лейпцизький університет знаходиться в центрі уваги всіх, хто цікавиться ґендерною проблематикою мови. В університеті ухвалили новий статут, де було зафіксовано, що в документації університету посади викладачів відтепер треба називати в одному роді — жіночому.

Питання вибору роду професійних назв у німецькій мові є предметом постійних дискусій. Суперечки навколо назв очікувано розпочалися і при обговоренні статуту Університету в Лейпциґу. Попередній консенсус вимагав або подвійне іменування, або через риску, коли стать невідома (професор/професориня). Це помножувало проблеми в діловодстві й нікого не задовольняло. Втомлений малопродуктивними обговореннями професор, відтепер професориня фізики, др. Йозеф Кес (Josef Käs) запропонував не ускладнювати, а залишити тільки один варіант. Чого б не жіночий? «Це було спонтанне рішення, жодним чином не політичне», стверджує він. Несподівано Рада університету пропозицію підтримала, згодом в офіційному обґрунтуванні було підкреслено важливий внесок жінок-учених і потребу зміни суспільного ставлення до жіноцтва загалом.

Нововведення викликало жваву дискусію. Представники Міністерства науки Саксонії вже заявили, що подібні питання знаходяться під захистом автономії університетів, тому вони не втручатимуться. Перехід на єдину назву професій обговорюють і в інших німецьких навчальних закладах.

Посилання по темі:
http://www.spiegel.de/unispiegel/wunderbar/gleichberechtigung-uni-leipzig-nutzt-weibliche-bezeichnungen-a-903530.html
http://www.sueddeutsche.de/bildung/uni-leipzig-aus-herr-professor-wird-herr-professorin-1.1688501
http://www.tagesspiegel.de/weltspiegel/debatte-um-herr-professorin-an-uni-leipzig-auch-die-fu-berlin-ueberlegt/8305106.html
 

новая публикация

Феминистская языковая реформа как ресурс беларуского национализма:частный случай “феминизации беларуского языка” (Александр Першай) // Ab Imperio. 2013, №1. С. 303-327.

Статья рассматривает проблемы влияния националистического проекта независимой Беларуси на качество «новой» гуманитарной мысли. Анализируя в качестве case study книгу Владислава Горбацкого «О феминизации беларусского языка», статья показывает, каким образом языковая феминизация, а именно введение в обиход беларусского языка женских номинаций профессий, оканчивающихся на –ка или –(i)ца (например: кандыдатка, донарка, дэсантнiца), нацелена не на введение «включающего» языка и увеличение дискурсивной видимости женщин, а на мобилизацию национального проекта постсоветской Беларуси. То есть феминизация языка – это всего лишь повод говорить о борьбе за возрождение дореформенного варианта беларусского языка, что в контексте беларусского интеллектуального дискурса тесно связано с проблемой национального сознания сегодняшней Беларуси. Рассматриваемая книга заставляет критически анализировать более широкий академический и культурный контекст, поскольку проблема не в конкретном исследовании, а в тенденции, которую оно репрезентирует.

С текстом можно ознакомитmся здесь или на сайте Ab Imperio.